Вимова приголосних звуків і позначення їх на письмі. Уподібнення приголосних звуків
Мета: закріпити знання учнів про основні норми літературної вимови на практиці; ознайомити з явищем уподібнення приголосних звуків; виробляти вміння перевіряти правильність написання слів із приголосними, що уподібнюються; розвивати логічне мислення, усне й писемне мовлення, сприяти збагаченню словникового запасу учнів
Очікувані результати: учні розпізнають у словах і словосполученнях явище уподібнення; вимовляють приголосні звуки відповідно до орфоепічних норм; правильно пишуть й обґрунтовують написання слів із вивченими орфограмами.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал
Тип уроків: комбіновані.
§ І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Бесіда.
— Як вимовляються голосні звуки в наголошених складах?
— Наведіть приклади вимови голосних у ненаголошених складах.
— Статті якого словника вміщують звуковий запис слів?
3. Завдання учням.
Чітко, дотримуючись норм української орфоепії, прочитайте подані крилаті вислови.
Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя. (Сенека) В дитинстві відкриваєш материк, котрий назветься потім — Батьківщина. (Л. Костенко) Лише природа робить велике даром. (О. Герцен)
§ ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроків
Спостереження над мовним матеріалом.
Прочитайте крилаті вислови, зверніть увагу на те, як пишуться й вимовляються виділені слова. Чому, на вашу думку, вимова цих слів відрізняється від написання? Перевірте вимову за орфоепічним словником. Як можна назвати це мовне явище?
Пісня — це коли душа сповідається. (Г. Тютюнник) Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла. (М. Гоголь) Людина виховується для свободи. (Гегель) Історія проситься в сни нащадків. (Л. Костенко)
ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1. Слово вчителя.
1) Вимова приголосних звуків і позначення їх на письмі.
Виразно вимовляються дзвінкі приголосні в кінці слів. Окремі дзвінкі та глухі приголосні звуки дуже близькі між собою за звучанням, наприклад, приголосні [д], [т]. Відмінність між ними в тому, що [д] вимовляємо з участю голосу й шуму, а [т] — лише шуму. Такі букви утворюють пару дзвінкого та глухого приголосних.
2) Уподібнення приголосних звуків. Асиміляція.
У середині та в кінці слова дзвінкі приголосні в українській мові не оглушуються й вимовляються чітко. Виняток — дзвінкий приголосний [г]. Перед глухими приголосними його оглушують і вимовляють як парний йому глухий [х]. Глухі приголосні перед дзвінкими звучать, як парні їм дзвінкі. Таке явище в мові називають уподібненням або асиміляцією. Уподібнення або асиміляція — це зміна звуків у потоці мовлення під впливом наступного звука.
3) Способи перевірки сумнівних приголосних.
Щоб не помилитися в написанні, слово із сумнівним приголосним потрібно змінити або дібрати до нього споріднене так, щоб після сумнівного звука стояв голосний або приголосний, що не впливає на вимову попереднього звука. Наприклад, просьба — просити.
4) Звукопис слів.
Звукопис — точне передавання на письмі звуків мови за допомогою умовних літер або спеціальних графічних знаків. Наприклад: [асием’іл¢а´ц¢ійа]
3. Самостійна робота.
Правильно запишіть слова, обравши з дужок відповідну букву. Доберіть перевірочне слово. З двома-трьома словами складіть речення.
Про(с,з)ьба, боро(т,д)ьба, допомо(г,х)ти, бері(з,с)ка, ді(ж,ш)ка, во(г,х)кий, ко(с,з)ьба, дьо(г,х)тю, сте(ж,ш)ка, рі(д,т)кий.
2. Робота з підручником.
1) Опрацювання теоретичного матеріалу
2) Виконання вправ і завдань
3. Самостійна робота.
4. Колективна робота.
Прочитайте, чітко вимовляючи виділені слова. Назвіть слова з уподібненням приголосних.
Легко нам працюється, так, немов танцюється. (В. Бичко) Праця — не ганьба, хоч і молотьба. (Нар. творч.) Не рубай берізки — в неї бризнуть слізки. (В. Бичко) Гримить експрес на перегоні, мигтять пунктирами вагони. (П. Перебийніс) У книжці кохайся — розуму набирайся. (Нар. творч.) Хто трудиться, той менше журиться. (Нар. творч.) Своя земля й під нігтями славна, аби гарно родила. (Нар. творч.)
§ IV. Закріплення знань, умінь і навичок
1. Навчальний переклад.
Перекладіть словосполучення з російської мови українською.
Просьба товарища. Пробираться по тропинке. Жидкий кисель. Когти хищника. Уход за ногтями. Лёгкое упражнение. На мягкой подушке. По дорожке домой. Рассказать подружке.
2. Робота біля дошки й у зошитах.
Виконайте звукопис поданих слів.
Сорочці, бджілочці, ложці, чашці, мережці, сміється, повернешся.
3. Самостійна робота.
Перепишіть речення, вставляючи пропущені букви, поясніть правопис. Підкресліть орфограму «Літера, яка позначає приголосний звук, що уподібнюється».
Класичні вишивки настилом на мере..ці зберігаються в музеях Сумщини. (Із довідника) Неспалимий дух пр..роди в кожній гіло..ці живе. (П. Перебийніс) Віт..р прозорий мене во..ким торкає кр..лом. (М. Рильський) А десь на гор..зонті дви..тять громи. (П. Перебийніс) І раптом бачить диво: сад зацвів буйним квітом, а джмелик з бджілкою укупо..ці на квіто..ці сидять. (Із газети)
§ V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
1) Вивчити теоретичний матеріал
2) Виконати вправи
§ VI. Підсумок уроків
1. Самостійна робота.
Запишіть речення, вставляючи пропущені букви. Поясніть написання слів.
Спалахнули зорі, запахло во..кістю. (М. Хвильовий) Досталося ж і Катерині Лук’янівні за ту моло..ьбу… (За Т. Шевченком) Зустріли ми їх на во..залі і одразу зіштовхнулись з зацікавленими оченятами. (Із газети) «Та соловей — все ж таки найкраще»,— було написано в кни..ці. (Г. Х. Андерсен)
2. Заключна бесіда.
— Назвіть приголосні звуки, які утворюють пари. У чому відмінність між приголосними в цих парах?
— Чи оглушуються в середині та в кінці слова дзвінкі приголосні в українській мові? Який звук становить виняток?
— Назвіть вивчену на уроці орфограму. Наведіть приклади слів із цією орфограмою.
