1.1. Методичні рекомендації щодо організації планування та проведення евакуаційних заходів на об’єктах господарської діяльності у разі виникнення надзвичайних ситуацій визначають порядок планування проведення евакуаційних заходів на підприємствах, в установах та організаціях (далі — об’єкти) у мирний час та особливий період.
1.2. Евакуаційні заходи плануються у мирний час для здійснення організованої евакуації працівників об’єктів та членів їхніх сімей:
із зон небезпечного радіоактивного забруднення навколо атомних електростанцій (далі — АЕС) (для АЕС до 4 ГВт у радіусі 30 — км зони та для АЕС більше 4 ГВт у радіусі 50 — км зони);
із зон можливого катастрофічного затоплення (з 4-годинним добіганням проривної хвилі);
із районів виникнення стихійного лиха (масових лісових і торф’яних пожеж, землетрусів, зсувів, паводків, підтоплень);
зон можливого хімічного забруднення внаслідок аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
1.3. Евакуаційні заходи плануються на особливий період для здійснення організованої евакуації працівників об’єктів та членів їхніх сімей:
з районів можливих бойових дій (при наявності зазначених районів);
із зон небезпечного радіоактивного забруднення навколо АЕС (для АЕС до 4 ГВт у радіусі 30 — км зони та для АЕС більше 4 ГВт у радіусі 50 — км зони);
із зон можливого катастрофічного затоплення місцевості (з 4-годинним добіганням проривної хвилі).
1.4. Загальне керівництво плануванням та проведенням евакуаційних заходів на об’єктах господарювання здійснює керівник об’єкта.
1.5. Безпосереднє керівництво підготовкою до проведення евакуаційних заходів на об’єктах покладається на об’єктову евакуаційну комісію (групу), яка взаємодіє з міською (районною) евакуаційною комісією, організовує обмін інформацією з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування у безпечних районах розміщення.
1.6. Головою об’єктової евакуаційної комісії (групи) призначається заступник керівника об’єкта, заступником голови — начальник відділу або сектору кадрів або працівник, який відповідає за роботу з персоналом, секретарем комісії — спеціально визначена особа, яка відповідає за цивільний захист на об’єкті.
1.7. Персональний склад евакуаційних органів визначається наказами керівників об’єктів.
1.8. Для планування, підготовки та проведення евакуаційних заходів, приймання і розміщення працівників об’єктів та членів їхніх сімей за наказами керівників об’єктів незалежно від форм власності і підпорядкування створюються евакуаційні органи: евакуаційні комісії, збірні евакуаційні пункти (далі — ЗЕП), проміжні пункти евакуації (далі — ППЕ) та приймальні евакуаційні пункти (далі — ПЕП).
На підприємствах, в організаціях та установах з чисельністю працівників та службовців до 50 осіб — евакуаційні комісії не створюються, а призначається відповідальна особа, яка відповідає за планування, підготовку та проведення евакуаційних заходів.
1.9. Час на розгортання і підготовку евакуаційних органів усіх рівнів до роботи не повинен перевищувати чотирьох годин з моменту отримання розпорядження про проведення евакуації.
1.10. ЗЕП розгортаються за рішенням місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та наказами керівників об’єктів господарської діяльності на період проведення евакуації.
1.11. ПЕП створюються за рішенням голів райдержадміністрацій для зустрічі, приймання та відправлення евакуйованих в безпечні райони (місця) розміщення.
1.12. ППЕ створюється за рішенням голів облдержадміністрацій для проведення евакуації із зон радіоактивного (хімічного) забруднення.
II. Завдання евакуаційної комісії об’єкта
2. Основним завданням евакуаційної комісії об’єкта є:
2.1. У мирний час:
спільно із службами цивільного захисту об’єкта — відпрацювання плануючої документації з організації евакуаційних заходів;
розроблення та здійснення заходів щодо освоєння закріпленого району (пункту) розміщення, підготовка поквартирної схеми розміщення працівників та членів їхніх сімей у позаміській зоні;
підготовка пропозицій начальнику цивільного захисту об’єкта про склад ЗЕП, призначення начальників евакуаційних ешелонів, старших автомобільних і піших колон;
відповідає за планування, підготовку, організацію і проведення евакуаційних заходів.
2.2. При введенні воєнного стану:
уточнення плану евакуації, заходів щодо його забезпечення та списків евакуйованих працівників та членів їхніх сімей;
підготовка до розгортання ЗЕП, приведення у готовність наявних захисних споруд;
уточнення з ПЕП порядку прийому і розміщення працівників та членів їхніх сімей у позаміській зоні.
2.3. З отриманням розпорядження на проведення евакуації:
організація оповіщення працівників об’єкта про початок евакуації;
постановка завдань начальникам евакуаційних ешелонів, старших автомобільних та піших колон, вручення їм списків евакуйованих,які входять до складу цих колон (ешелонів);
організація взаємодії з транспортними підрозділами, які надають транспорт для вивезення працівників та членів їхніх сімей у позаміську зону;
облік евакуйованих, доведення до начальника цивільного захисту об’єкта, районної (міської) евакуаційної комісії відомостей про кількість перевезених у позаміську зону працівників і службовців та членів їхніх сімей (за часом, видами транспорту);
взаємодія зі службами цивільного захисту щодо забезпечення евакуйованих на ЗЕП, пунктах посадки і висадки і на ППЕ;
налагодження взаємодії з евакоприймальними комісіями у безпечних районах.
III. Організація проведення евакуаційних заходів
3.1. Для вивезення (виведення) працівників об’єкта та членів їхніх сімей за межі зон (районів) можливих руйнувань, катастрофічного затоплення, виникнення стихійного лиха, аварій і катастроф евакуація здійснюється транспортом у два етапи: спочатку на приймальні евакуаційні пункти, а потім в безпечні пункти розміщення.
При радіоактивному (хімічному) забрудненні евакуація населення (працівників) проводиться через проміжні пункти евакуації, які розгортаються на зовнішніх межах зон можливого радіоактивного (хімічного) забруднення, а потім до приймальних евакуаційних пунктів.
3.2. Використання транспортних засобів при комбінованому способі евакуації передбачає два варіанти проведення евакуації:
перший варіант — залучаються усі види транспорту з подальшим виведенням евакуйованих пішим порядком до кінцевих пунктів евакуації;
другий варіант — виведення евакуйованих пішим порядком з небезпечних зон, з подальшими посадкою на транспортні засоби і перевезенням їх до кінцевих пунктів розміщення.
3.3. З отриманням розпорядження про проведення евакуації керівники об’єктів організовують оповіщення працівників об’єктів про початок евакуації.
Працівники та члени їхніх сімей, які підлягають евакуації, самостійно міським транспортом або у пішому порядку прибувають на ЗЕП.
Увесь персонал об’єкта перед початком проведення евакуації може забезпечуватися евакуаційними посвідченнями або маршрутними листами в установленому порядку при введенні воєнного стану.
Адміністрація ПЕП зобов’язана своєчасно розгорнути пункти (місця) для зустрічі прибуваючих поїздів, суден, автомобільних та піших колон та спільно з адміністрацією залізничної станції, пристані, пункту висадки з автотранспорту забезпечити організовану висадку евакуйованих.
На ПЕП евакуйовані можуть перебувати тривалий час, тому повинні бути визначені та обладнані місця для тимчасового їх розміщення, а у зимовий період розгортаються пункти обігріву для забезпечення евакуйованих харчуванням, питною водою та надання медичної допомоги.
3.4. У першу чергу підлягають перевезенню діти до 14 роківз батьками, інваліди, вагітні жінки, жінки і чоловіки старші 65 років.
Евакуйовані, які прибувають на ПЕП особистим транспортом, формуються в автомобільні колони.
Особистим транспортом здійснюється перевезення евакуйованих тільки до місць розміщення.
3.5. При виникненні значних (великих) аварій на виробництві, у разі дії на людей шкідливих речовин, евакуація організовується шляхом їх перевезення автомобільним транспортом або негайного виведення у безпечні райони. При цьому ЗЕП не розгортаються.
IV. Дії евакуаційної комісії об’єкта при здійсненні евакуаційних заходів
4.1. Евакуаційні комісії об’єктів господарської діяльності незалежно від форм власності і підпорядкування, які проводять евакуацію, відпрацьовують заходи щодо освоєння позаміської зони із своєчасним оформленням ордерів у мирний час на право заняття приміщень у безпечному районі.
4.2. З отриманням розпорядження (сигналу) про проведення евакуації керівники об’єктів організовують оповіщення керівників евакуаційних органів, працівників об’єктів про початок евакуації згідно затвердженого календарного плану приведення в готовність та розробленої схеми (списку) оповіщення особового складу евакуаційної комісії об’єкта та працівників об’єктів.
З отриманням розпорядження (сигналу) на проведення евакуації за сигналом «Оголошено збір» голова евакуаційної комісії або його заступник негайно прибувають на пункт управління цивільного захисту об’єкта згідно затвердженого календарного плану приведення в готовність та розробленої схеми (списку) оповіщення особового складу евакуаційної комісії об’єкта.
4.3. Організовується оповіщення і збір особового складу евакуаційної комісії об’єкта згідно затвердженого календарного плану приведення в готовність та розробленої схеми (списку) оповіщення особового складу евакуаційної комісії об’єкта.
4.4. Приводяться у готовність евакуаційні групи забезпечення, які входять до складу евакуаційної комісії (зв’язку і оповіщення, обліку евакуйованих, збору і відправлення евакуйованих, супроводження евакуйованих, забезпечення зустрічі та їх розміщення, вивезення майна і матеріально-технічного забезпечення заходів евакуації, представників евакуаційних комісій на ЗЕП та на пунктах (станціях) посадки) згідно затвердженого календарного плану приведення в готовність.
Організовується відправлення групи забезпечення зустрічі та розміщення евакуйованих разом з оперативною групою до нового місця розташування об’єкта згідно затвердженого календарного плану приведення в готовність.
4.5. З отриманням розпорядження керівники евакуаційних груп проводять рекогносцирування і підготовку місць розгортання ЗЕП, організовують видачу перепусток на транспорт об’єкта та евакуаційних посвідчень у підрозділах, здійснюють цілодобове чергування керівного складу згідно затвердженого календарного плану приведення в готовність.
4.6. Об’єктова евакуаційна комісія розгортає ЗЕП згідно затвердженого календарного плану приведення в готовність.
4.7. Заступник голови евакуаційної комісії та евакуаційні групи адміністрації ПЕП виїжджають у позаміську зону згідно затвердженого календарного плану приведення в готовність.
ПЕП розгортаються і обладнуються у повному обсязі згідно затвердженого календарного плану приведення в готовність.
Уся службова документація готується для вивезення в позаміську зону згідно затвердженого календарного плану приведення в готовність.
Оперативна група із складу евакуаційної комісії виїжджає в позаміську зону згідно затвердженого календарного плану приведення в готовність.
4.8. З отриманням розпорядження на проведення евакуації організовується евакуація об’єкту в повному обсязі згідно затвердженого календарного плану приведення в готовність.
Керівники об’єктів уточнюють підлеглим завдання і порядок проведення запланованих евакуаційних заходів з урахуванням обстановки, що склалася, керують евакуацією, організовують роботу об’єктових служб цивільного захисту щодо всебічного забезпечення евакуаційних заходів, взаємодію з сусідніми областями (районами) з питань розміщення евакуйованих на відповідній адміністративній території, доповідають про хід евакуації голові евакуаційної комісії міста (району).
4.9. Вивозиться майно об’єкта, що підлягає евакуації згідно затвердженого календарного плану приведення в готовність та затвердженого розрахунку (графіку) вивозу матеріальних засобів, які підлягають евакуації.
4.10. Донесення про хід евакуаційних заходів негайно направляються до МНС згідно з табелем термінових донесень та до вищестоящих евакуаційних органів.
V. Порядок розроблення Плану евакуації об’єкта на надзвичайні ситуації
5.1. Плани евакуації працівників об’єкта розробляються відповідними евакуаційними комісіями та складається з розділів:
Загальна характеристика об’єкта.
Порядок оповіщення працівників та членів їхніх сімей про початок евакуації.
Терміни та порядок проведення евакуації за видами надзвичайних ситуацій і загальний термін евакуації.
Визначення евакуаційних напрямків, маршрутів евакуації, довжини маршрутів та часу на переміщення працівників і членів їхніх сімей до кінцевих пунктів.
Організація прийому, розміщення, захисту та життєзабезпечення евакуйованих у безпечному районі.
Організація і здійснення заходів щодо видів забезпечення евакуації: транспортне, інженерне, медичне, матеріально-технічне, продовольче, охорони громадського порядку і безпеки дорожнього руху, інформаційне.
5.2. Загальна характеристика об’єкта:
кількість працівників та членів їхніх сімей, які підлягають евакуації за видами надзвичайних ситуацій;
кількість транспорту, необхідного для евакуації працівників та членів їхніх сімей;
кількість працівників та членів їхніх сімей, які виводяться у пішому порядку;
характеристика об’єкта та можливі наслідки у разі виникнення надзвичайних ситуацій;
евакуаційні органи, їх склад та терміни приведення у готовність за видами надзвичайних ситуацій;
висновки з оцінки обстановки.
5.3. Порядок оповіщення працівників та членів їхніх сімей про початок евакуації здійснюється згідно затвердженого календарного плану приведення в готовність та розробленої схеми (списку) оповіщення працівників та членів їхніх сімей.
5.4. Терміни та порядок проведення евакуації за видами надзвичайних ситуацій і загальний термін евакуації:
термін проведення евакуації (початок, кінець та загальний час проведення евакуації);
визначення порядку доставки працівників об’єкта та членів їхніх сімей з районів надзвичайних ситуацій (пунктів посадки) у безпечні райони (пункти висадки) і кількість задіяного транспорту на етапах і рейсах.
5.5. Визначення евакуаційних напрямків, маршрутів евакуації, довжини маршрутів та часу на переміщення працівників та членів їхніх сімей до кінцевих пунктів.
5.6. Організація приймання, розміщення, захисту та життєзабезпечення евакуйованих у безпечному районі.
5.7. Організація і здійснення заходів щодо видів забезпечення евакуації: транспортне, інженерне, медичне, матеріально-технічне, продовольче, охорони громадського порядку і безпеки дорожнього руху, інформаційне.
5.8. Для кожного виду забезпечення евакуаційних заходів повинні бути розроблені обґрунтовані розрахунки, конкретно визначені сили і засоби, які залучаються до виконання завдань, посадові особи, які відповідають за організацію видів забезпечення, терміни виконання цих завдань, місця розміщення організацій, підприємств, установ, які здійснюють це забезпечення.
5.9. При розробленні Плану евакуації об’єкта передбачається: Розділ «Часткова евакуація» з відповідними розрахунками.
5.10. План евакуації об’єкта підписуються головою об’єктової евакуаційної комісії, узгоджується з усіма службами цивільного захисту міста (району) і територіальним органом управління у справах захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, підписи їх керівників повинні бути скріпленні печатками, які його узгодили та затверджуються керівником об’єкту.
План евакуації об’єкта вводиться в дію у разі виникнення надзвичайної ситуації відповідно до встановленого порядку.
5.11. При розробленні Плану евакуації працівників об’єкта та членів їхніх сімей (на особливий період) слід дотримуватися вимог Закону України «Про державну таємницю».
VI. Планування евакуаційних заходів на особливий період
6.1. Планування евакуаційних заходів здійснюється завчасно, в мирний час, і передбачає їх проведення в максимально стислі терміни.
Залежно від масштабу й особливостей виникнення і розвитку воєнних подій або інших надзвичайних ситуацій проводиться загальна або часткова евакуація працівників тимчасового або безповоротного характеру.
6.2. До початку проведення загальної евакуації проводиться часткова евакуація.
Часткова евакуація здійснюється, як правило, в умовах переведення за рішенням Кабінету Міністрів України системи захисту населення і територій на воєнний стан до початку застосування агресором сучасних засобів ураження.
Загальна евакуація проводиться в окремих регіонах держави за рішенням Кабінету Міністрів України для всіх категорій населення, за винятком громадян, що призиваються на військову службу по мобілізації.
6.3. Працівники підприємств, які продовжують працювати у воєнний час в містах і небезпечних районах, розміщуються у сусідніх районах позаміської зони з таким розрахунком, щоб час на перевезення їх до місць роботи і назад не перевищував 4-5 годин.
6.4. Для кожного об’єкта визначаються населені пункти, які розташовані в одному районі, поблизу залізничних, автомобільних і водних шляхів сполучення. Це забезпечує мінімальну витрату часу на проїзд робочих змін у місто і назад.
Найбільша працююча зміна підприємств, яка продовжує у воєнний час виробничу діяльність у містах і небезпечних районах, після вивезення і розміщення в позаміській зоні позмінно виїжджає для роботи на своє підприємство.
Для перевезення працюючих змін залізничним транспортом виділяються у першу чергу приміські та пасажирські потяги.
У найвіддаленіші райони евакуйовуються працівники об’єктів, які припиняють свою виробничу діяльність у воєнний час.
6.5. Транспортні підрозділи (підприємств, організацій, установ) на підставі мобілізаційних завдань складають графіки перевезення робочих змін підприємств.
У завданнях зазначається:
найменування підприємств, які продовжують роботу у воєнний час у містах, їх адреса і місце розміщення в позаміській зоні;
кількість робітників та службовців, які підлягають перевезенню;
початок і закінчення роботи кожної зміни.
Перевезення робочих змін здійснюється автобусами, які виведені у позаміську зону.
6.6. Евакуація працівників об’єкта та членів їхніх сімей здійснюється за виробничо-територіальним принципом.
Виробничий принцип евакуації передбачає вивезення і розміщення в позаміській зоні працівників та членів їхніх сімей.
Територіальний принцип евакуації передбачає вивезення непрацюючого населення з місць проживання в безпечні райони позаміської зони.
Евакуація населення проводиться, як правило, комбінованим способом, у два етапи: спочатку на проміжні пункти, які розміщуються у безпечних районах (місцях), а потім на кінцеві пункти евакуації.
6.7. Евакуація населення з районів, що постраждали від землетрусу, проводиться в один етап — від місця збору до місць тимчасового розміщення у безпечних районах.
6.8. Об’єктові Плани евакуації працівників та членів їхніх сімей на особливий період розробляються завчасно (з грифом «Таємно») з додатком — картою (схемою) як у мирний час, і вводяться в дію у разі виникнення надзвичайної ситуації у встановленому порядку.
Вихідними даними для плану евакуації є:
висновки з оцінки обстановки;
порядок приведення евакуаційних органів у готовність;
порядок оповіщення евакуйованих та керівників об’єктів про початок евакуації;
чисельність евакуйованих за категоріями;
безпечні райони (пункти) розміщення евакуйованих у районах позаміської зони;
порядок перевезення евакуйованих усіма видами транспорту та виведення пішки;
маршрути перевезення;
порядок розгортання ЗЕП, їх пропускна спроможність, закріплення за ними об’єктів економіки;
пункти посадки на транспорт;
пункти висадки у позаміській зоні;
порядок перевезення з ПЕП до міст розміщення в районах позаміської зони;
організація приймання, розміщення і життєзабезпечення евакуйованих у позаміській зоні;
організація управління та зв’язку на період евакуації;
перелік об’єктів, які продовжують виробничу діяльність в особливий період;
кількість працівників та членів їхніх сімей, які підлягають евакуації;
чисельність найбільших працюючих змін об’єктів;
перелік підприємств, які переводять свою діяльність у позаміську зону, з кількістю працівників та членів їхніх сімей;
кількість навчальних закладів усіх рівнів акредитації, дитячих дошкільних і вищих, середніх, спеціальних, професійно-технічних навчальних закладів, загальноосвітніх шкіл, шкіл — інтернатів, дитячих будинків, відомчих дитячих установ;
можливості транспортного забезпечення (залізничного, автомобільного, повітряного, водного);
розподіл об’єктів економіки по ЗЕП;
карта (схема) міст (населених пунктів) із визначенням маршрутів евакуації;
дорожня мережа та пропускна спроможність.
6.9. Відпрацьовуються питання організації та порядок руху піших колон:
маршрути руху піших колон від початку руху до місць розміщення евакуйованих у позаміській зоні;
місця привалів та їх тривалість;
медичні пункти, пункти обігріву, місця харчування;
наявність захисних споруд поблизу маршрутів евакуації піших колон;
наявність ППЕ;
сигнали управління та оповіщення.
6.10. На карті (схемі) позначаються основні показники:
загальна кількість працівників та членів їхніх сімей, які підлягають евакуації;
розрахунок кількості транспорту, що залучається для евакуації перевезень за видами надзвичайних ситуацій;
кількість техніки та особового складу, який залучається для оповіщення, для регулювання руху на маршрутах евакуації, для забезпечення охорони громадського порядку та надання медичної допомоги працівникам об’єкта;
безпечні райони (пункти) розміщення евакуйованих працівників та членів їхніх сімей;
маршрути евакуації;
термін проведення евакуації.
6.11. У планах евакуації об’єктів, які переводять свою діяльність у позаміську зону, передбачається перевезення обладнання (устаткування) та інших матеріальних засобів на підготовлену базу для розгортання.
Для кожного об’єкта завчасно (у мирний час) визначається база і район (пункт) розміщення у позаміській зоні.
6.12. Органи виконавчої влади, на території яких планується розміщувати евакуйованих із зон радіоактивного забруднення навколо атомних електростанцій, зон катастрофічного затоплення та землетрусу, видають ордери об’єктам на право займання громадських будівель та приміщень.
Житлова площа на одну особу у районі розміщення евакуйованих повинна бути не менше 3 кв. метрів.
Члени сімей працівників об’єктів економіки, які продовжують в особливий період виробничу діяльність, розміщуються разом із главами сімей.
6.13. З метою визначення черговості перевезення працівників (населення) та розміщення їх у безпечних районах усі евакуйовані поділяються на три групи:
1 група — працівники об’єктів, які продовжують виробничу діяльність на особливий період у містах, а також ті, хто забезпечує їх життєдіяльність;
2 група — працівники об’єктів, які переводять виробничу діяльність на особливий період у безпечні райони;
3 група (інше населення) — основна частина, яка може бути перевезена (виведена) завчасно до початку евакуаційних заходів.
Евакуація робітників і службовців 1 та 2 груп та членів їхніх сімей здійснюється у першу чергу.
6.14. Евакуаційні комісії, на території яких планується розміщення евакуйованих, розробляють план їх приймання і розміщення у безпечному районі з картою (схемою).
VII. Транспортне забезпечення евакуаційних заходів
7.1. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, а також транспортні підрозділи (підприємств, організацій, установ) на місцях на підставі заявок евакуаційних комісій доводять завдання перевізникам різних форм власності (транспортним підприємствам), які складають графіки, маршрути руху та порядок використання об’єктів транспортної інфраструктури.
Транспортні підрозділи (підприємств, організацій, установ) зобов’язані здійснювати перевезення евакуйованих та вантажів на основі договорів (контрактів, замовлень).
Договори про організацію перевезення евакуйованих та вантажу укладаються між органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування та транспортними підрозділами (підприємств, організацій, установ) чи окремими автомобільними перевізниками і набирають чинність з дня їх підписання.
7.2. Міністерство транспорту та зв’язку забезпечує потреби у перевезеннях в умовах особливого періоду відповідними видами транспорту.
7.3. Для виконання завдань щодо евакуаційних перевезень на базі транспортних підрозділів (підприємств, організацій, установ) створюються невоєнізовані автомобільні формування цивільного захисту (цивільної оборони):
автомобільні колони для перевезення населення (АКН) та вантажів (АКВ);
автомобільні колони для перевезення сільськогосподарських тварин (АКТ);
автомобільні санітарні колони (АСК).
Автомобільні колони для перевезення населення та автомобільні санітарні колони направляються на ЗЕП, пункти посадки та на великі підприємства, які підлягають евакуації, під керівництвом начальників колон (загонів).
7.4. Перевезення найбільших працюючих змін автотранспортом від місця розташування до підприємств і назад здійснюється автобусами автомобільних підприємств, які виведені у безпечні райони, та автобусами автомобільних підприємств безпечного району.
Час подачі автомобільного транспорту до пунктів посадки не повинен перевищувати 4 годин з моменту отримання розпорядження на проведення евакуації населення (працівників).
Автомобільний транспорт районів, а при необхідності й частина міського транспорту, планується для вивезення працівників з приймальних евакуаційних пунктів і пунктів висадки евакуйованих.
7.5. Для вивезення працівників об’єктів та членів їхніх сімей з міст або інших населених пунктів, з районів тимчасового або постійного їх проживання залучається автомобільний транспорт загального користування, транспорт відомчих підприємств, орендних або окремих автомобільних перевізників.
Евакуація працівників об’єктів та членів їхніх сімей автомобільним транспортом здійснюється двома способами: перевезенням евакуйованих із небезпечних зон до кінцевих пунктів розміщення або поетапним перевезенням їх з пересадкою у ПЕП.
7.6. Перевезення працівників об’єктів залізничним транспортом забезпечується органом управління залізничного транспорту України за заявками місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування. Попередня заявка на евакуаційні перевезення надається відповідними органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування до відповідних залізниць. Заявка надається у двох екземплярах: одна — для управління залізниці, друга — відділенню дороги.
У заявці визначається:
обсяг найбільших перевезень за евакуаційними напрямками, станціями відправлення і станціями призначення (у тис. осіб);
орієнтовний час початку підвезення перших груп евакуйованих до станцій посадки (Ч+ х) з моменту отримання відділенням залізниці заявок на фактично необхідні обсяги евакуаційних перевезень.
7.7. Заявки розглядаються відділенням залізниці (управлінням дороги) у двох варіантах — на зимовий і літний графік руху потягів, який уточнюється і коригується з урахуванням реальних можливостей залізничної дороги і затверджується начальником відділення залізниці (начальником дороги) у вигляді розрахункового плану евакуаційних перевезень.
Заявка на виконання перевезень залізничним транспортом вручається начальнику відділення дороги безпосередньо або через чергового по відділенню дороги. Час отримання заявки є початком виконання евакуаційних перевезень.
7.8. Перевезення найбільших працюючих змін залізничним транспортом здійснюється у пасажирських вагонах. Максимальна добова можливість залізниці щодо забезпечення перевезень працюючих змін у кожному напрямку доводиться до структурних підрозділів з питань надзвичайних ситуацій Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських та районних державних адміністрацій.
7.9. Норми посадки на транспортні засоби встановлюються транспортними підрозділами (підприємств, організацій, установ) за кожним із видів транспорту.
Приблизна місткість залізничних вагонів при перевезенні працівників підприємств (працюючих змін) у вагонах електропоїздів складає 150 осіб, у пасажирських вагонах загального користування та плацкартних вагонах — 108 осіб, у купейних вагонах — 72 особи, у вагонах «люкс» — 54 особи.
Час на посадку — висадку евакуйованих із залізничних вагонівз високою платформою складає 20-30 хвилин.
VIII. Нормативні посилання
Методичні рекомендації розробленні згідно з такими законодавчими та нормативно-правовими актами:
Закон України «Про залізничний транспорт».
Закон України «Про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період».
Закон України «Про Цивільну оборону України».
Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану».
Закон України «Про правовий режим воєнного стану».
Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».
Закон України «Про правові засади цивільного захисту».
Закон України «Про транспорт».
Указ Президента України від 26 березня 1999 року № 284/99 «Про Концепцію захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій».
Постанова Кабінету Міністрів України від 10 травня 1994 року № 299 «Про затвердження Положення про Цивільну оборону України».
Постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 року№ 1432 «Про порядок проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».
Постанова Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року № 936-19 «Про затвердження Порядку управління єдиною транспортною системою в особливий період».
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2003 року№ 658-рт «Про затвердження переліку районів, міст і селищ, населення яких підлягає евакуації в особливий період у разі проведення бойових дій або виникнення надзвичайних ситуацій».
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 липня 2008 року № 1036-рт «Про внесення змін до Переліку районів, міст і селищ, населення яких підлягає евакуації в особливий період у разі проведення бойових дій або виникнення надзвичайних ситуацій».
Наказ МНС від 07.09.2004 № 44 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо планування і порядку проведення евакуації населення (працівників) у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру».
Наказ МНС від 27.07.2005 № 102 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань планування і організації транспортного забезпечення евакуаційних заходів у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного характеру та в особливий період».
