Тема
Шрифт

Речення з однорідними членами (Конспект за новою програмою)

😼 Безкоштовні боти-ігри для заробітку криптовалюти 💎 в  📧 Телеграм. (Аналоги Notcoin💰) Перейти!
Речення з однорідними членами (Конспект за новою програмою)
Файли: Скачати 21.4KB

Речення з однорідними членами. Розділові знаки при однорідних членах речення.
Речення з кількома рядами однорідних членів
Мета: поглибити знання учнів про роль однорідних членів речення, навчити школярів визначати їх у реченні, ставити розділові знаки при вивчених синтаксичних конструкціях, формувати навички правильного інтонування речень з однорідними членами; розвивати логічне й образне мислення, увагу, пам’ять; виховувати любов до природи, рідної землі.
Очікувані результати: учні знаходять речення з однорідними членами; вміють правильно ставити в цих конструкціях розділові знаки та обґрунтовують їх постановку; знаходять і виправляють помилки на вивчені орфограми; правильно інтонують речення з однорідними членами.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, словник-довідник труднощів української мови, схеми «Сполучники сурядності», «Види зв’язку між однорідними членами речення», таблиця «Розділові знаки між однорідними членами речення».
Тип уроків: вивчення нового навчального матеріалу.
Хід уроків
I. Актуалізація опорних знань учнів
Перевірка домашнього завдання.
Гра «Cинтаксичні загадки». ¾2-3
Розділ науки про мову, який вивчає будову словосполучень і речень. (Синтаксис.)
Розділ науки про мову, який вивчає вживання розділових знаків у реченні й тексті на письмі. (Пунктуація.)
Слово чи група слів, що передають повідомлення, запитання або пораду, прохання, наказ. (Речення.)
Речення, що має два головні члени — підмет і присудок, які групують навколо себе другорядні члени речення. (Двоскладне речення.)
Речення, граматична основа якого складається з одного члена (у формі підмета або присудка). (Односкладне речення.)
Речення, де пропущений один або кілька членів, які можна відтворити. (Неповне речення.)
II. Мотивація навчальної діяльності школярів.
Повідомлення теми й мети уроків
Проблемне завдання. ¾4
Прочитайте уривок із поезії О. Олеся. Ще раз прочитайте вірш, опустивши однорідні члени речення. З’ясуйте, яке смислове, синтаксичне та стилістичне навантаження вони несуть.
Ліс густий, дрімучий, темний,
Споконвічний ліс росте,
Не проб’ється навіть сонце
Крізь гілля його густе.
Велетенські граби, вільхи,
Сосни, явори, дуби
Раз в століття полягають
Після віку боротьби.
Де родились, там вмирають,
Обертаються у тлінь,
На могилах виростає
Ряд наступних поколінь.
ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
Слово вчителя. ¾5-9
Члени речення, які стосуються того самого слова в реченні та відповідають на те саме питання, називаються однорідними: Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля. (О. Довженко)
Однорідні члени речення рівноправні між собою і незалежні одне від одного, вони з’єднуються сурядним зв’язком. Однорідними можуть бути і головні (підмет і присудок), і другорядні (додатки, означення, обставини) члени речення.
Однорідні члени речення бувають непоширені (виражені одним повнозначним словом) і поширені (виражені групою слів). Наприклад: Понад ставком росли верби, осокори, кущі верболозу, густий очерет. (Із журналу)
Узагальнюючі слова в реченнях з однорідними членами є тими самими членами речення, що й однорідні члени, які вони узагальнюють.
Однорідні члени речення поєднуються між собою безсполучниковим, сполучниковим і змішаним зв’язком.
Між однорідними членами ставлять коми. Не ставиться кома між двома однорідними членами речення, якщо вони з’єднані одиничними сполучниками і(й), та(і), або, чи: Старий батько сидить коло хати та вчить внука маленького чолом оддавати. (Т. Шевченко)
Опрацювання схем. ¾10-12
Сполучники сурядності
ò

ò

ò
Єднальні

Протиставні

Розділові
ò

ò

ò
І(й); та (у значенні і); і … і, ні … ні; ані … ані; як … так; ще й, не тільки … а й; а також

А, але, та (у зна­ченні але); проте, зате, однак

Або, чи, хоч, або… або, чи…чи, хоч…хоч, то…то, не то…не то, чи то…чи то, хоч…хоч
ò

ò

ò
Тут були і авіатори, і танкісти, і артилеристи. (О. Гончар)

А на серці легко, але гірко. (Т. Шевченко)

На озері туман то летить пеленою, то хвилює од вітру, то розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду. (Леся Українка)

Види зв’язку між однорідними членами речення
ò

ò

ò
безсполучниковий

сполучниковий

змішаний
ò

ò

тільки інтонація переліку

сурядні сполучники та інтонація

сурядні сполучники і без них
ò

ò

ò
Пшениця, жито на добрім сіялись лану. (Т. Шевченко)

Їхав то вгору, то в будяки, то в кропиву. (Нар. творч.)

Тягнуться до сонця квіти, трави і гори голубі. (Із журналу)

Опрацювання таблиці. ¾13-14
Розділові знаки між однорідними членами речення
Кома ставиться
Приклади
Між однорідними членами речення, якщо вони з’єднані не сполучниками, а лише перелічувальною інтонацією
Птахи, рослини, тварини — усі вітали весну. (О. Донченко)
Між однорідними членами речення, якщо вони з’єднані єднальними або розділовими сполучниками, що повторюються
В саду у Сашка росли і вишні, і сливи, і груші, але найбільшу увагу привертала розкішна яблуня. (О. Десняк)
Кома завжди ставиться, коли однорідні члени речення з’єднані протиставними сполучниками
Слово не стріла, а глибоко ранить. (Нар. творч.)
Якщо в одному ряду є однорідні члени речення, з’єднані інтонацією і сполучником
У цій країні вони знайшли все: повагу, любов, спокій, і мирне небо, і зоряні ночі, і добрих людей. (А. Шиян)

Робота з підручником.
1. Опрацювання теоретичного матеріалу.
2. Виконання вправ і завдань.
Робота з текстом.
Запишіть текст, знайдіть однорідні члени речення. Укажіть, якими членами речення вони виступають та якими частинами мови виражені. Доберіть заголовок до тексту. Визначте стиль мовлення. Поясніть розділові знаки між однорідними членами.
До чого ж гарно й весело було в нашому городі! Ото як вийти з сіней та подивитися навколо — геть-чисто все зелене та буйне. А сад, було, як зацвіте весною! А що робилось на початку літа — огірки цвітуть, гарбузи цвітуть, картопля цвіте. Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля. А соняшника, а маку, буряків, лободи, кропу, моркви! Город до того переповнявся рослинами, що десь серед літа вони вже не вміщалися в ньому. Вони лізли одна на одну, перепліталися, душилися, дерлися на хлів, на стріху, повзли на тин, а гарбузи звисали з тину прямо на вулицю.
А малини — красної, білої! А вишень, а груш солодких було як наїсися — цілий день живіт як бубон.
І росло ще, пригадую, багато тютюну, в якому ми, маленькі, ходили, мов у лісі. А вздовж тину, за старою повіткою, росли великі кущі смородини, бузини і ще якихось невідомих рослин.
(За О. Довженком)
ІV. Закріплення знань, умінь і навичок
Тренувальні вправи. ¾15-16
1. Прочитайте речення, правильно інтонуючи однорідні члени. Підкресліть однорідні члени і слово, до якого вони належать. Назвіть сполучники, що з’єднують однорідні члени речення. Укажіть поширені та непоширені однорідні члени речення.
Hi долі, ні волі у мене нема, зосталася тільки надія одна. (Леся Українка) Моє щастя, і ніжність, і гнів я у пісні хотів зберегти. (В. Сосюра) Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої, в потічка веселого, що постане річкою, в пагінця зеленого, що зросте смерічкою. (А. Малишко) А по дашку прозорої веранди ходили то дощі, то голуби. (Л. Костенко) Митець думає не тільки розумом, а й серцем. (О. Довженко) У лузі було чути веселий щебет пташок, кумкання жаб. (Із журналу)
2. Спишіть речення, вставляючи сполучники. Визначте, якими частинами мови виражені однорідні члени речення.
Шумить, … шепче, … тривожить зрадливий дощ із-за кутка. (М. Рильський) Силуети гір … випливали, … ховалися за сіткою весняного дощу. (Ю. Яновський) Спадає сніг повільно … терпеливо. Біліють крила ниви … душі. (Д. Павличко) … слави здобути, … живим бути. (Т. Шевченко) … … сором, … … гнів опанував його серце? (Панас Мирний) Селяни знають, … не королі, що є Енциклопедія Землі. (С. Стриженюк) Се був страшний, безтямно смілий … кровожадний войовник, Бурунда-бегадир, суперник у славі з Кайданом. (І. Франко)
Довідка: і, і; то … то; й, і; або … або; чи то … чи то; а; і.
Творче завдання. ¾17
Складіть із поданими словами словосполучення; потім речення з однорідними членами. Укажіть тип зв’язку між ними.
Зразок. Повертались (які?) веселі та бадьорі.
Знайшли (що?), не буде (чого?), доглядає (кого?), співає (як?), дружить (з ким?), захід (який?), осінь (яка?).
Пояснювальний диктант. ¾18-19
Запишіть речення. Укажіть однорідні члени речення. Підкресліть сполучники, що їх з’єднують.
Козаки завернули коней і погнали вихором до своїх. (А. Чайковський) Місячне сяйво сріблило стіни, двері й образи. (Б. Лепкий) І вам згадається садок, високий ґанок, летючі зорі, тиха літня ніч. Гей ви, грізні, чорні хмари! (Леся Українка) Широкою рікою плили по Русі пожежі, руїни та смерть. (І. Франко) Одвага або мед п’є, або сльози ллє. (Нар. творч.) І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав, неначе човен в синім морі, то виринав, то потопав. Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні, чи хто згадає, чи забуде мене в снігу на чужині — однаковісінько мені. (Т. Шевченко)
Завдання учням. ¾20-22
Запишіть речення. Знайдіть однорідні члени. Визначте, якими членами речення вони виступають та якими частинами мови виражені. Поясніть уживання розділових знаків.
Розумна пані і моторна, для неї трохи цих імен: трудяща, дуже працьовита, весела, гарна, сановита. (І. Котляревський) То наступало парубоцтво: шевчики, кравчики, ковалі, свитники, гончарі і з усякого ремесла бурлацтво. (Г. Квітка-Основ’яненко) Пізніше Віл признався попеластий, що він їв сіно, сіль, овес і всякі сласті. (Є. Гребінка) Кругом обняла його річка з зеленими плавнями, лозами й очеретами. (П. Куліш) Надворі весна вповні. Куди не глянь — скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом. (Панас Мирний) То звідтіль навпростець махає до овець, до клуні, до стіжків, до стайні, до обори. (П. Гулак-Артемовський)
Лінгвістичне конструювання. ¾23
Запишіть подані речення, поширюючи однорідними членами і ставлячи потрібні розділові знаки.
Весняний ліс стояв наповнений співом пташок. Світанкова зоря зійшла над землею. Спека висушила спраглі поля. Зимовий ранок привітав усіх снігом. Весна зігрівала все навкруги. Пшенична нива чекала на хліборобів. Літо видалося теплим.
Самостійна робота. ¾24-25
Запишіть речення. Замість рисок, де потрібно, поставте розділові знаки. Поясніть їхнє вживання.
Ані жарти / ані пісні / ані вигадки не розвеселили Марину. У лісі росли осики / ялинки / кедри. Зорі / планети / галактики / видавалися фантастичними. Зошити / підручники / олівці / знайшлися у Михайловій шафі. І гори / і долини / і моря здавалися маленькими з літака. Князь мав / ліси / пасовиська / селища / і золото / і срібло / і хутро.
Робота в групах. ¾26
Використовуючи подані слова, складіть у зазначеному стилі речення з однорідними членами.
1 група (у науковому стилі): Математика, фізика, хімія. Синтаксис, пунктуація, морфологія. Кальцій, кисень, водень.
2 група (у художньому стилі): Степи, ліси, долини. Снігурі, білки, зайці. Калина, верба, тополя.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати теоретичний матеріал.
2. Виконати вправи.
VІ. Підсумки уроків
Гра «Хто швидше?». ¾27
Складіть речення з кількома рядами однорідних членів за поданими схемами.
1. __, __, __ … та __ та, __ та, __.
2. __, __, __ … __, __, __.
3. __ і __, __ і __ … __, __.
4. __, __, __ … __, __ і __.

Рекомендовані дописи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Скільки буде: 2 + 2