Поняття про орфограму. Орфографічна помилка, її умовне позначення.

Поняття про орфограму. Орфографічна помилка, її умовне позначення.
Робота з орфографічним словником
Мета: узагальнити й систематизувати вивчене учнями про орфограму, формувати вміння визначати в словах вивчені орфограми; розвивати орфографічну грамотність, зорову і слухову пам’ять, уважність
Очікувані результати: учні усвідомлюють поняття «орфографічна помилка», знаходять і виправляють орфографічні помилки, користуються орфографічним словником.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал
Тип уроку: комбінований.
§ І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Бесіда.
— Що вивчає орфоепія?
— Що таке орфографічне правило?
— Які способи перевірки ненаголошених голосних ви знаєте?
§ ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку
Проблемні питання.
— Для чого потрібно знати орфограми?
— У якому словнику можна перевірити правопис слів? Чи вмієте ви користуватись таким словником?
— Які ще відомості, крім правопису, подає орфографічний словник?
§ ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1. Слово вчителя.
1) Орфографія як розділ науки про мову.
Орфографія — це розділ науки про мову, який вивчає систему правил, що визначають способи написання слів. Термін утворився від грецьких слів «правильно пишу», тобто орфографія — це правопис.
2) Одиниця орфографії — орфограма.
Орфографічне правило — це чітка рекомендація для певного написання. Написання, яке здійснюється на основі правил орфографії, називають орфограмою.
3) Орфографічна помилка, її умовне позначення.
Отже, одиницею орфографії є орфограма — написання певного звука, морфеми, слова. Порушення правил написання (наприклад, великої літери у власних назвах, літери е в сполуках -ере-, -еле- тощо) є орфографічною помилкою, яка при перевірці робіт позначається вертикальною рискою — |.
3. Самостійна робота.
Спишіть слова, вставляючи замість крапок пропущені букви. Підкресліть і поясніть орфограми. У разі потреби скористуйтеся орфографічним словником.
К..лач, г..нчар, к..чан, л..пата, б..гато, б..гатир (силач), х..зяїн, с..р..да, тр..вога, т..атр, ч..пурний, п..рій, т..хенько, чов..н, д..вина, в..шневий, к..жух, п..р..мога, д..сяток, ч..рствий, п..р..пел, оч..р..т, ч..брець.
2. Робота з підручником.
1) Опрацювання теоретичного матеріалу
2) Виконання вправ і завдань
3. Самостійна робота.
4. Колективна робота.
Прочитайте вірш, виконайте звукопис виділених слів.
Де взяти кольорів стобарвних і живих
Для трав і квітів весняних,
Де взять мелодій, слів і звуків
Для всіх пісень гаїв і луків
І шуму хвиль річних?!
(О. Олесь)
§ IV. Закріплення знань, умінь і навичок
1. Навчальний переклад.
Перекладіть текст із російської мови українською. Підкресліть вивчені орфограми.
Зимняя ночь
Наступила ночь в лесу.
По стволам и сучьям толстых деревьев постукивает мороз, хлопьями осыпается лёгкий серебряный иней. В тёмном высоком небе видимо-невидимо рассыпались яркие зимние звёзды.
Тихо, беззвучно в зимнем лесу и на лесных снежных полянах.
Но и в морозные зимние ночи продолжается скрытая жизнь в лесу.
(По И. Соколову-Микитову)
Довідка: видимо-невидимо — сила-силенна, скрытый — прихований.
2. Коментоване списування.
Запишіть текст. Поясніть вивчені орфограми.
Квітка сонця
На високому стеблі квітка із золотими пелюстками. Вона схожа на сонце. Тому і називають квітку соняшником.
Спить уночі соняшник, схиливши золоті пелюстки. Та вранці, тільки сходить зірниця, пелюстки тремтять. То соняшник жде сходу сонця, радіє йому: «Добрий день, сонечко, я так довго чекав на тебе!»
Вдень сонце піднімається все вище і вище, пливе по небу. І соняшник повертає за ним свою золоту голівку. Увечері сонце заходить за обрій, і квітка востаннє усміхається його золотому промінню.
(За В. Сухомлинським)
§ V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
1) Вивчити теоретичний матеріал
2) Виконати вправи
§ VI. Підсумок уроку
1. Лінгвістична гра «Визбирувачі».
Випишіть слова з орфограмами «Літери е, и, що позначають сумнівні ненаголошені голосні», «Літера е в сполуках -ере-, -еле-».
Журавель край поля стереже криницю, не здійметься вгору, не махне крилом; колосом додолу хилиться пшениця, слухає розмову вітру з джерелом. (Б. Раєвський) Летять, пливуть і сурмлять ув імлі шовкові, жовті й сизопері птиці із континентів чорної землі у рідні гнізда, на свої криниці. (А. Малишко)
2. Інтерактивна вправа «Мікрофон».
— Сьогоднішній урок був для мене корисним, тому що…