Програма відображає засадничі ідеї Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів
України від 23. 11. 2011 р. № 1392), ідеї концепції «Нова українська школа» (2016 р.).
Мета базової загальної середньої освіти — розвиток і соціалізація особистості учнів, формування їхньої національної самосвідомості,
загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до само розвитку самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.
Випускник основної школи — це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів;
компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними
мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до
підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення
науки і техніки, дотримується здорового способу життя.
Мета навчання української мови в школі (предметна) — формування компетентного мовця, національно свідомої, духовно багатої
мовної особистості.
Відповідно до поставленої мети головними завданнями навчання української мови в основній школі є:
- виховання стійкої мотивації й свідомого прагнення до вивчення української мови;
формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через мову
до культурних надбань українського народу й людства загалом;
формування у школярів компетентностей комунікативно доцільно й виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях
і сферах спілкування з дотриманням норм українського етикету;
ознайомлення з мовною системою й формування на цій основі базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних і правописних
умінь і навичок; здатності учня до аналізу й оцінки мовних явищ і фактів;
формування вмінь розрізняти, аналізувати, класифікувати мовні факти, оцінювати їх з погляду нормативності, відповідності ситуації та
сфери спілкування; працювати з текстом, здійснювати пошук інформації в різноманітних джерелах, використовувати її в самостійно
створених висловленнях різних типів, стилів і жанрів.
1Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804
Визнання компетентнісного підходу провідним у навчанні передбачає формування не лише предметної, а й ключових компетентностей,
зміщення акцентів зі знаннєвого на діяльнісний освітній результат. З огляду на суть зазначеного підходу, знання мають бути інструментом у
розв’язанні життєвих проблем, засобом особистісного розвитку, соціалізації учнів, успішного професійного становлення та облаштування
особистого життя. Тому зміст навчального матеріалу визначено з огляду на корисність, потрібність його за межами школи.
Скорочення обсягу теоретичного матеріалу на користь практичної діяльності збільшує можливості для формування предметних і ключових
компетентностей. Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності сформулювано в термінах компетентнісного підходу: знаннєвий
компонент — учень/учениця називає, формулює, записує, наводить приклади тощо; діяльнісний — учень/учениця розпізнає, розрізняє, описує,
аналізує, порівнює, планує, застосовує тощо; ціннісний — учень/учениця усвідомлює, критично ставиться, оцінює, обґрунтовує, робить
висновки, висловлює судження тощо