Канада є федеративною державою, що складається з 10 провінцій і двох територій, що знаходяться під управлінням федерального уряду. Офіційно країна іменується домініоном у складі Співдружності націй. Канада стала незалежною державою в 1867 р, коли Великобританія надала їй статус домініону. У 1931 р англійський уряд визнав за Канадою самостійність у внутрішній і зовнішній політиці. Главою держави формально залишається англійська королева, представлена генерал-губернатором. Генерал-губернатор (з канадських громадян) призначається королевою за рекомендацією прем’єр-міністра Канади на 5 років. Її превосходительство Мікаель Жан була призначена генерал-губернатором 25 вересня 2005 року та залишається при посаді досі, будучи також верховним головнокомандуючим канадських збройних сил і виконуючи королівські обов’язки за відсутності королеви. Генерал-губернатор призначається королевою за порадою прем’єр-міністра. За традицією прем’єр-міністр іменується почтеннейшій.Глава консервативної партії, обраної 6 лютого 2006 року, в даний момент є прем’єр-міністром Канади. Парламент Канади складається з Сенату (Senate) і Палати Громад (House of Commons), яка налічує 282 члена.
Сенат складається з колишніх політиків і їх основною функцією є консультації прем’єр-міністра з усіх питань. Кожна провінція має свій власний уряд і губернатора, але федеральний уряд контролює питання освіти та природних ресурсів.
Північно-західні території (Northwest territories) і Нунавут (Nunavut) підкоряються Оттаві. Аборигени мають своє власне управління. Така федеративна форма управління створює найкращі можливості для розвитку країни.
The Chamber of the Senate of Canada
Ще 35-40 років тому вирішальний вплив на ситуацію в країні надавали взаємини двох найбільших етнічних груп англоканадцев і франкоканадцев, точніше Квебека і решти Канади. Особливий характер Квебека визначається тим, що тут проживає 85% франкомовного населення Канади.
