Історія кіно починається в 19 столітті. Хоча фотографія як спосіб фіксації нерухомих зображень з’явилася ще в першій половині 19 ст., Для того, щоб став можливим процес зйомки і відтворення руху, потрібно, щоб фотографування могло відбуватися з короткими витягами. Але і після появи відповідних типів фотоемульсій в 70-х роках 19 ст. кіно з’явилося не відразу. Те, що нас сьогодні здається очевидним, винахідники і піонери кінематографа зрозуміли далеко не відразу. Були зроблені десятки спроб створити системи запису і відтворення рухомих зображень, в яких навіть брав участь знаменитий Едісона, але і його система виявилася незручною, розрахованої лише на індивідуальний перегляд, що і не дозволило Едісона домогтися успіху.
В результаті, визнаними винахідниками кінематографа стали французи, брати Луї та Огюст Люмьєри. Апаратура Люмьеров виявилася дуже зручною, з її допомогою можна було легко знімати і демонструвати фільми на великому екрані, що і зумовило успіх їхнього винаходу. “Кінематограф” (або “сінематограф”) – саме так називалося пристрій Люмьеров.
Перша публічна демонстрація була дана в Парижі ще в березні 1895 р але днем народження кіно вважається інша дата, 28 грудня 1895 р коли відбувся перший комерційний кіносеанс (це сталося в підвалі “Гран Кафе” на бульварі Капуцинів).
У своїх сеансах Люмьєри демонстрували кілька коротких (всього 50 сек.) Роликові, першим з яких був “Вихід робітників з фабрики”. Однак найбільш популярним з цих роликів став ролик під назвою “Прибуття поїзда”. Поїзд на екрані як би насувався на зал, що виглядало дуже реалістично і справляло сильне враження на глядачів.
