A Citizen Is Not
a Profession
What does the sentence “I am
a citizen of Ukraine” mean?
At first it is difficult to answer.
Let’s take some examples.
A doctor helps people to improve their
health.
A worker makes machines.
A farmer grows plants.
A teacher teaches pupils.
A soldier defends our country.
In short we can become builders,
shopmen or pilots.
But a citizen is not a profession.
To be a citizen means to be
responsible for one’s work, for the
future of our country.
People become doctors to help other
people.
They become farmers to give their
country more bread.
They become workers to make new
machines needed by their country.
They become teachers to give the
youth knowledge necessary for their
life.
We know the names of the best veter-
ans of labour and veterans of war in
our country.
We met with them and they told us
about their work and life.
But have we thought about what the
members of our own families have
done as Ukrainian citizens?
What are the results of their work?
Why do people respect our
grandfathers and grandmothers?
These questions are very important.
They are important because
sometimes young people speak
about leading workers, war heroes
and veterans of labour, but we do
not think about our own parents and
grandparents.
We do not think about what our fathers
and mothers are for our country and
our society.
So grown-ups can tell us a lot about
how our country developed.
Бути громадянином —
не професія
Що означає вислів «Я громадянин
України»?
Спочатку здається важким дати
відповідь.
Візьмемо кілька прикладів.
Лікар допомагає людям поліпшити
здоров’я.
Робітник створює машини.
Фермер вирощує врожаї.
Учитель навчає дітей.
Солдат захищає нашу країну.
Коротше кажучи, ми можемо стати
будівельниками, продавцями чи
льотчиками.
Але громадянин — це не професія.
Бути громадянином — означає
відповідати за свою роботу, за май
бутнє нашої країни.
Люди стають лікарями, щоб допома
гати іншим людям.
Вони стають фермерами, щоб дати
своїй країні більше хліба.
Вони стають робітниками, щоб
робити нові машини, необхідні їх
країні.
Вони стають учителями, щоб дати
молоді знання, необхідні для життя.
Ми знаємо імена найкращих вете
ранів праці і ветеранів війни в нашій
країні.
Ми зустрічалися з ними, і вони
розповідали нам про свою роботу
і життя.
Але чи думали ми про членів своєї
родини, що зробили щось як ук
раїнські громадяни?
Які результати їхньої роботи?
Чому люди поважають наших діду
сів і бабусь?
Ці питання дуже важливі.
Вони важливі, тому що іноді молодь
говорить про передових робітників,
героїв війни і ветеранів праці, але
ми не думаємо, ким були наші бать
ки, дідусі і бабусі.
Ми не думаємо про те, що наші бать
ки і матері значать для нашої країни
і нашого суспільства.
Таким чином, дорослі люди можуть
розповісти нам багато чого про те,
як розвивалася наша країна.